НУШ: вчитель – агент змін.
Умотивований вчитель- агент змін сучасного освітнього простору в умовах реалізації Концепції нової української школи.
Місія сучасного вчителя
Не можна працювати за однією методикою понад 20 років. Потрібно цікавитися новими тенденціями в освіті й у світі – тому що важливо мати спільну мову з учнями. Саме тоді вони розумітимуть та любитимуть учителя.

Державний стандарт початкової освіти

Концепція НУШ

Освітня програма під керівництвом Р.Б.Шияна

Професійний стандарт «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти» — перший професійний стандарт в Україні, затверджений на національному рівні

 

Професійний стандарт вчителя початкової школи розробило МОН спільно з представниками освітянської спільноти та педагогічних ВНЗів.

Стандарт вчителя початкових класів

Професійний стандарт «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти»:

• затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 10.08.2018 № 1143
• внесений до Реєстру професійних стандартів 15.08.2018
• рекомендована дата наступного перегляду професійного стандарту — серпень 2023 року.

 Структура професійного стандарту:

• Загальні відомості професійного стандарту
• Навчання та професійний розвиток
• Нормативно-правова база, що регулює професійну діяльність
• Перелік трудових функцій
• Опис трудових функцій:
• трудові функції
• предмети і засоби праці
• професійні компетентності
• знання, уміння та навички
• Дані щодо розроблення та затвердження професійного стандарту. Компетентності вчителя початкової школи

 

 Особливості роботи вчителя початкових класів

 У Профстандарті визначено конкретний перелік трудових функцій вчителя початкових класів:

• Планування і здійснення освітнього процесу
• Забезпечення і підтримка навчання, виховання і розвитку учнів в освітньому середовищі та родині
• Створення освітнього середовища
• Рефлексія та професійний саморозвиток
• Проведення педагогічних досліджень
• Надання методичної допомоги колегам з питань навчання, розвитку, виховання й соціалізації учнів початкових класів закладу загальної середньої освіти
• Узагальнення власного педагогічного досвіду та його презентація педагогічній спільноті
• Оцінювання результатів роботи вчителів початкових класів закладу загальної середньої освіти.

 Професія «Вчитель початкових класів»

Основна мета професійної діяльності — це організація навчально-пізнавальної діяльності, виховання та розвитку учнів початкової школи. Назви типових посад:

• Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти
• Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти І категорії
• Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти вищої категорії.

Місце професії

Робота вчителя початкових класів ЗЗСО передбачає:

• зайнятість в аудиторії (класі)
• навчальну та виховну освітню діяльність за межами будівлі
• безпосередню підпорядкованість керівництву закладу освіти.

Робоче місце може бути розташоване:

• в навчальній аудиторії (класі)
• в окремому кабінеті
• у кімнаті викладачів.

 

Умови праці:

• помірний рівень шуму
• відсутність вібраційних, теплових, хімічних і радіаційних джерел впливу
• високий рівень:
• психофізіологічного та емоційного навантаження
• відповідальності за формування навколишнього освітнього середовища та дотримання заходів і правил забезпечення безпеки учнів.

Умови допуску до роботи:

• щорічні медичні огляди

попереднє спеціальне навчання з пожежної безпеки у закладах освіти.

 

Переваги формувального оцінювання НУШ

             Діти вкрай чутливі до оцінювання їх дорослими. Молодшим школярам притаманна особливість сприймати оцінку як оцінювання себе, а тому негативну оцінку вони розуміють як вияв негативного ставлення до себе з боку вчителя. З огляду на цю вікову особливість, учитель має використовувати формувальне оцінювання молодших школярів. Таке оцінювання в 1-му класі включає два обов’язкових компоненти:

• доброзичливе ставлення до учня як до особистості;
•  позитивне ставлення до зусиль учня, спрямованих на розв’язання задачі (навіть якщо ці зусилля не дали позитивного результату).

        У роботі з молодшими школярами застосовна система лише позитивних оцінок. Педагог оцінює зусилля кожного, враховуючи індивідуальні здібності учнів.

Мета формувального оцінювання в освітньому процесі:

• підтримати навчальний поступ учнів;
• формувати в дитини упевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках;
• діагностувати досягнення учня на кожному з етапів навчання;
•  вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
• підтримувати бажання навчатися й прагнути максимально можливих результатів;
• запобігати побоюванням помилитися.

      Для вчителя формувальне оцінювання надає можливість оцінювати процес навчання учнів, а не результат, тому воно триває постійно — від перших днів перебування дитини в школі. Так педагог має змогу:

• відстежувати особистісний поступ дитини, хід опановування нею навчального матеріалу;
• вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію особистості. У процесі контрольно-оцінювальної діяльності вчитель враховує спостереження за навчальним поступом учнів.

Методика формувального оцінювання

      Ключова і невід’ємна частина процесу оцінювання — формування здатності учнів самостійно оцінювати власний поступ.

Тому основне завдання вчителя початкової школи — закласти у першокласників позитивну адекватну самооцінку, що стосується особистісних якостей, досягнень і можливостей. Інструменти для виконання цього завдання:

• не протиставляти дітей одне одному;
• порівняння роботи дитини (її відповіді, дії тощо) з тим, як вона працювала раніше, аби стимулювати виконати наступне завдання ліпше;
• акцент лише на позитивній динаміці досягнень учнів.

           Освітнє середовище НУШ

         Про складнощі у навчанні варто говорити з учнем індивідуально, щоби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини. Також діти мають навчитися взаємооцінювання, при цьому вміти коректно:

• висловити думку про результат роботи однокласника;
• дати пораду, як поліпшити ті чи ті результати.

      Взаємооцінювання сприяє:

• активізації навчальної роботи;
• розвитку критичного мислення;
• формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій;
• товариськості;
• відчуттю значимості в колективі.

Критерії формувального оцінювання

      Орієнтири для спостереження та оцінювання — це загальні й конкретні очікувані результати, необхідні для:

• організації спостереження за навчальним поступом учня/учениці;
•  індивідуального обговорення навчального поступу учнів з батьками (особами, які їх замінюють).

     Орієнтирами для спостереження та оцінювання є вимоги щодо:

• обов’язкових результатів навчання;
•  компетентностей учнів початкової школи.

Їх використовують для:

• організації постійного спостереження за навчальним поступом;
•  обговорення навчального поступу з батьками (особами, які їх замінюють);
•  формувального (поточного) та завершального (підсумкового) оцінювання.

   При цьому зважають на особливості дитини, що можуть визначати:

• темп навчання;
• терміни досягнення означених результатів — раніше чи пізніше завершення циклу чи рівня.

Крок 1. Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей

      Учитель спільно з учнями розробляє й обговорює цілі уроку. Ціль має бути вимірною, щоб через оцінювання виміряти на якому рівні вона досягнута. Створення ефективного зворотнього зв’язку, який має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим та своєчасним.

Крок 2. Забезпечення активної участі учнів у процесі пізнання

     Щоб учень користувався отриманими знаннями, він має їх вміти застосовувати, перетворювати, розширювати, доповнювати, знаходити нові зв’язки і співвідношення тощо. Задля цього звертаються до різноманітних прийомів, форм і методів роботи з навчальним матеріалом.

         Крок 3. Ознайомлення учнів із критеріями оцінювання

    Обговорення з учнями критеріїв оцінювання робить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх суб’єктів освітнього процесу, та сприяє позитивному ставленню до самого процесу. Критерії оцінювання, розроблені для поточного оцінювання, мають описувати те, що заявлено у навчальних цілях. Учнів слід ознайомити з ними до початку виконання завдання. Що конкретніше сформульовані критерії оцінювання, то зрозуміліша для учнів діяльність щодо успішного виконання завдання.

     Крок 4. Забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія)

      Початкові навички рефлексії як особистісного новоутворення сповна формуються наприкінці молодшого шкільного віку. Здатність до персональної (автономної) рефлексії у шести-семирічних дітей достатньо обмежена. Можливості для її розвитку актуалізуються під час роботи в групі. Для цього застосовні форми й процедури групової рефлексії, розподілені між дорослим, групою і дитиною. У процесі навчання першокласників важливе значення має становлення елементів рефлексії, спрямованих на: спостереження своїх дій та дій однокласників осмислення своїх суджень, дій, учинків з огляду на їх відповідність меті діяльності. У 1-му класі рефлексії сприяють такі чинники, як група та вчитель, котрі спрямовують дітей у напрямку порівняння будь-яких дій, досягнень групи — аж до можливості порівняння їх зі своїми. Однак такі порівняння вчитель не має закріплювати в лінійній логіці «добро–зло»: фактично двомірні оцінки заборонені. Перспективою порівнянь є оцінки з різних позицій, з різних основ (як мінімум з трьох). Так само відбуваються оцінки через позиціонування. Під час навчання у 1-му класі дитину орієнтують у другому рівні цілісності рефлексії на рівні феноменологізацій: пам’ятаю, згадую, забув, хвилююсь тощо. Умова розвитку рефлексії в цьому віці — включення дитини у взаємодію з наступним (ретроспективним) відтворенням фактичних актів дій та комунікацій в контексті особистісного і спільного значення. Так будуть закладені основи для самоспостереження і спостереження, які виводяться на рефлексивний рівень у майбутньому. Спонукають до рефлексії запитання: Що нового дізнався на уроці? Що привернуло твою увагу? Що нового у спілкуванні? Що тебе найбільше схвилювало (що нового в емоціях)?. Будучи другим рівнем цілісності рефлексії (на якому дитина відображає, усвідомлює, розуміє), запитання породжують у дітей перший (відображувальний вичленовувальний) рівень цілісності рефлексування — фіксації, а самі запитання для дітей мають значення як насиченість середовища рефлексивними зразками. При цьому треба уникати запитань «Що сподобалось?», «Що не сподобалось?» без попередньої операціоналізації цього узагальнення.

       Крок 5. Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання

     За формувального оцінювання учень має усвідомлювати відповідальність за самоосвіту. Для формувального оцінювання можна використовувати мовне портфоліо, основна суть якого в тому, щоб показати все, на що здібні учні. Через твердження «Я знаю», «Я вмію»:

• акцентуються навчальні досягнення учнів;
•  розвивається здатність до самооцінювання;
• збільшується відповідальність за власне навчання.

      Кожен учень має власний стиль і темп навчання. Тому важливо усвідомлювати, що оцінювання учня не має спричинити заниження самооцінки молодшого школяра, позначившись на його навчальній мотивації й успішності.

     Під час організації навчання взагалі і оцінювання в 1-му класі зокрема важливо створювати для учнів ситуацію успіху. Навіть невеличке досягнення надихає дітей. А вчитель завжди може знайти можливість запропонувати таку ситуацію, дати таке завдання, щоб навіть найслабший учень міг вирізнитися з кращого боку.

      Завершальне (підсумкове) оцінювання за рік здійснюють з огляду на динаміку зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці.

Головко Любов Романівна

Подій не заплановано