Бій під Крутами був одним з етапів неоголошеної війни Радянської Росії проти незалежної України у 1917-1920 роках.
Особливістю бою під Крутами є те, що в ньому на захист Української Народної Республіки в умовах політичної та управлінської неспроможності тогочасної української влади добровільно стали київські студенти, гімназисти та юнаки військової школи супроти ворога, який мав багаторазову чисельну перевагу.
Саме тому бій під Крутами, незважаючи на те, що він завершився військовою поразкою для Української Народної Республіки, на довгі часи став для патріотів України прикладом героїчного подвигу і звитяги в ім’я України та її незалежності. Подвиг крутянців навчає, що свобода і доля України залежать від готовності кожного українського громадянина поважати і захищати інтереси своєї країни.
З нагоди вшанування пам‘яті Героїв Крут проведено відкриті уроки вчителями історії.
29 січня 1918 року біля невеличкої станції Крути на Чернігівщині сталась трагедія, яка сколихнула, пробудила всю Україну. У цей день молоді юнаки у нерівному бою віддали своє життя за Україну…
Крути – героїчна сторінка історії українського державотворення. Велич подвигу юнаків, котрі загинули під Крутами, не тьмяніє від часу.
«Людина піднімається на Еверест для себе, але прапор на Евересті вона встановлює для своєї країни» (Маргарет Тетчер).
28 січня 1992 року ВРУ прийняла постанову «Про затвердження державним прапором України національного прапора», яким вже офіційно затвердила прямокутне полотнище із двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору і нижньої – жовтого.
Голокост - це вісім букв болю і страждань. Цим словом називають геноцид євреїв та інших соціальних груп, вчинений нацистами під час Другої світової війни. Крім євреїв, нацисти також винищували гомосексуалів, психічно хворих людей, інвалідів, радянських військовополонених і всіх, кого нацисти вважали "неповноцінним".
День пам'яті жертв Голокосту заснований з метою, щоб люди ніколи не забули про злочини нацистів і щоб пам'ять невинно вбитих була вшанована.
Це живий ланцюг, який українці вибудовують, символізуючи об'єднання українських земель і державну єдність. Історія цієї традиції починається в 1990 році - тоді живий ланцюг простягнувся з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. За різними оцінками, участь в акції взяли близько трьох мільйонів чоловік.
Відтоді це стало доброю традицією, яку щороку влаштовують у різних куточках України. У Києві 22 січня таким чином "з'єднують" два береги Дніпра - лівий і правий, символізуючи об'єднання Сходу і Заходу України.
Дитячі малюнки та листи – зворушливі й завжди бажані обереги для захисників України! Вони надихають, підбадьорюють та підтримують дух українських воїнів. Багато хто ці дорогоцінні подарунки носить при собі. 4-А клас об'єдналися думками і спільною справою приготували малюнки зі словами підтримки для поранених бійців, що зараз знаходяться в госпіталі Львова.
День Злуки, як ніколи, актуальний і в наші дні. Адже знову над Україною нависла небезпека розбрату, знову проливається кров, знову ми відстоюємо право нашої держави на цілісність і незалежність.
Саме тому ми повинні бути свідомими, бо саме в єдності дій і соборності душ можемо досягти величної мети – побудови вільної, демократичної держави. Коли ми єдині – тоді ми сильні!
У нашому ліцеї відбувся флешмоб «Україна єдина від 1919». Учні 1-4-х класів, щоб підкреслити значення свята, одягнулися у вишивані сорочки та створили «Живий ланцюг Соборності». Зараз, в нелегкі часи для нашої Батьківщини, ми не перестанемо вірити, що територіальна цілісність України, навіки залишиться непорушною. Адже вона скріплена кров’ю мільйонів незламних борців минулого століття і тих, хто і зараз веде боротьбу з ворогом, який посягнув на цілісність нашої держави.
Хай наша ненька Україна та її народ звільниться сьогодні від ворога та всього злого, яке забрало в нас мир та спокій!
За православною традицією, святкування різдвяно-новорічних свят закінчується 19 січня, коли святкується Хрещення Господнє, воно ж Богоявлення, в народі також відоме як Водохреща або Йордан. У цей день в церквах освячують воду, а віряни занурюються в ополонку, щоби змити з себе гріхи.
Відбувся 9 січня о 14.00 годині біля КЗ «Дубенський міський будинок культури - колядки, щедрівки, віншування у виконанні творчих колективів та солістів закладів освіти та культури міста.
Фото: Миколи Величковського
Новий 2023 рік українці зустрічатимуть по-різному: хтось за кордоном, хтось не у власному домі, а хтось на передовій серед окопів і траншей, борючись за нашу свободу.
Завдяки нашим воїнам-героям ми сьогодні, перебуваючи у безпеці, зможемо сказати один одному "З Новим Роком!" та "Вітання з Різдвом Христовим!" на своїй землі в Україні, і бажаємо кожному захиснику та кожній захисниці рідної землі якнайшвидше повернутися додому з Перемогою!